Коли починається та закінчується опалювальний період?

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.

Опалювальний період починається у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Цей порядок визначений пунктом 8 «Правил надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 року.

Яким чином оформлені договірні відносини про надання послуг з постачання теплової енергії між абонентом та теплопостачальним підприємством?

Частиною 4 статті 13 Закону № 2189-VIII визначено, що з пропозицію щодо укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. І якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.

Відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону №2189 04.10.2021р. ОКП «ДТКЕ» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті www.kpdtke.com.ua (в розділі «Публічний договір») текст публічного договору приєднання і на послугу з постачання теплової енергії, і на послугу з постачання гарячої води. В цьому ж розділі ОКП «ДТКЕ» розмістило інформацію про вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку; розмір тарифу, розмір плати за абонентське обслуговування, заяву-приєднання, тощо.

У разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги, зокрема колективний договір, – типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання вважається укладеним, та набрав чинності з 03.11.2021р.

Законодавство не передбачає направлення споживачу та підписання індивідуального типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Це кореспондує з положеннями ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України.

Чи є можливість у споживача змінити модель договору про надання послуг з постачання теплової енергії?

Співвласники багатоквартирного будинку мають право в будь-який момент обрати нову модель договірних відносин з ОКП «ДТКЕ», для чого потрібно лише прийняти відповідне рішення та оформити його згідно із законодавством.

Відповідно до ст.14 Закону №2189 за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги може бути укладено не лише кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір), а також й від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір) чи об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг (як колективним споживачем).

Єдиною умовою для обрання такої моделі договірних відносин – є наявність встановленого на багатоквартирній будинок вузла комерційного обліку теплової енергії.

Варто зазначити, що у вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором:

Не включаються плата за абонентське обслуговування;
Включається виключно плата за послугу з постачання теплової енергії (яка розраховується відповідно до показань вузла комерційного обліку теплової енергії, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги у будинку).

Чому, починаючи з жовтня 2020р., мені носять новий вид рахунку?

Починаючи з початку опалювального сезону 2020-2021р. клієнти підприємства отримують новий вид рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії.

Рахунок розроблено відповідно до вимог ст.8 Закону України від 09.11.2017р. «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Розділу ІІ Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020р. №23 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.12.2022р. №277.

Чому з’явилася плата за абонентське обслуговування?

Раніше структура тарифів на послугу з централізованого опалення та централізованого водопостачання передбачала витрати на утримання абонентської служби.

Тариф на послугу з постачання теплової енергії розраховано відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011р. № 869 (зі змінами від 03.04.2019р.), яким визначено, що до витрат на збут теплової енергії не включаються витрати на абонентське обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (абз.12 п.23). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”.

Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, зокрема, за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, для відшкодування витрат виконавця на витрати з оплати праці,друкарські послуги,послуги зв’язку, канцелярські товари, оренда,електроенергія, обслуговування та ремонт комп’ютерної і офісної техніки, комісійний збір (оплата послуг банків з приймання та перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію) тощо.

Отже, плата за абонентське обслуговування не є додатковою послугою – це є складова вартості надання послуг з теплопостачання, яка відповідно до нового порядку формування тарифів була відокремлена від загальної вартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Чому мені нараховується за загальнобудинкові потреби опалення будинку?

Порядок нарахувань за надані послуги з постачання теплової енергії передбачені і Законом України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги», і Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типовими договорами про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету міністрів України №830 від 21.08.2019р. При цьому, згідно із цими нормативно-правовими актами, а також з урахуванням Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл обсягів спожитої у будинку комунальної послуги здійснюється на підставі методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315 (в тому числі зі змінами) (далі – Методика).

Так, новою редакцією Методики змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг у будівлі/багатоквартирних будинках, який, відтак, застосовується не лише до будинків, які оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, а також і тих, які таким приладом обліку не оснащено.

Загальний обсяг спожитої теплової енергії визначається: – за наявності комерційного обліку – на підставі показань загальнобудинкового вузла комерційного обліку теплової енергії; – за відсутності – розрахунокво.

А саме, обсяг спожитої теплової енергії багатоквартирного будинку, який не оснащений вузлом комерційного обліку, визначається виходячи з максимального теплового навантаження будинку, з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря. Із зазначеним навантаженням, в розрізі адрес житлових будинків, можна ознайомитися на офіційному сайті підприємства за посиланням .

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об’ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Чому здійснюються нарахування за опалення міст загального користування при відсутності радиаторів в під’їздах?

Відповідно до роз’яснень Міністерства розвитку громад та територій України від 14.01.2021р. №7/11/385-21, які були отримані на запит ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням Методики, чинними нормативними-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від обов’язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й з трубопроводів та арматури.

Отже, відсутність приладів опалення в окремому під’їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.

При цьому слід зазначити, що якщо проектом будинку передбачено встановлення опалювальних приладів у місцях загального користування, але система опалення місць загального користування є демонтованої, необхідно відновити її, привести у відповідність до проекту житлового будинку та забезпечити здійснення визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.

Де можно отримати інформацію щодо фактичної середньодобової температури зовнішнього повітря?

На нашому сайті сформовано розділи для інформування абонентів щодо фактичної середньодобової температури повітря. Дані формуються на підставі Донецького регіонального центру з гідрометеорології. Інформація формується по чотирьох метеостанціях області: Бахмут, Покровськ, Волноваха, Маріуполь.

Отримати інформацію можливо натиснувши вкладинку «Споживачу» та перейти на розділ «Фактична температура зовнішнього повітря», або скористатися цим посиланням.

Чому в опалювальному сезоні 2020-2021рр. не виконується перерахунок вартості послуг у звязку зі зміною ціни природного газу, передбачений Постановою КМУ від 24.12.2019р. № 1082?

Пунктом 2 Постанови чітко встановлено, що зміна розміру нарахувань споживачам за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснюється теплопостачальною організацією у зв’язку із зміною ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019/20 року.

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» скористалось своїм правом та в опалювальному періоді 2019/2020рр. у зв’язку із зменшенням ціни природного газу здійснювало абонентам корегування нарахувань за надані послуги.

Чи можна і як відключитися від системи централізованого опалення?

З 17 вересня 2019 року, вступив в дію Наказ Мінрегіонбуду №169 від 26.07.2019 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води».

Порядок передбачає два варіанти відключення від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме:

Перший варіант – «всім будинком»:

1. Зацікавлена (або уповноважена) особа від будинку попередньо звертається до теплопостачального підприємства міста або до виконавчих органів влади міста, які профільно контролюють роботу таких підприємств, з питанням чи взагалі технічно можливе таке відключення конкретного будинку з врахуванням фактичного проходження мереж затвердженої схеми теплопостачання міста.


2. Усна/письмова відповідь має містити технічне обґрунтування неможливості відключення від ЦО, в іншому випадку співвласники цього житлового будинку мають провести загальні збори з цього питання і прийняти рішення про бажання відключення від ЦО і переходу на іншій варіант теплопостачання. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 75% голосів співвласників. ( В ОСББ таке рішення приймається 2\3 голосів).


3. Після цього, уповноважена зборами особа(-и) подає до органу місцевого самоврядування (далі – ОМС) заяву про відключення житлового будинку від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання. До заяви додається протокол або витяг з протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку про ухвалене рішення та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників.


4. ОМС передає на розгляд відповідної Комісії подані документи і ця Комісія, не рідше ніж один раз на місяць, розглядає такі заяви і надає свій висновок, який носить рекомендаційний характер, для остаточного прийняття рішення органом місцевого самоврядування.


5. Якщо таке рішення ОМС є позитивним, співвласники забезпечують фінансування розробки відповідного проекту і виконання технічних умов всіх зацікавлених служб.


6. Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

Другий варіант – «окрема квартира чи нежитлове приміщення будинку»:
Це можливо лише у випадку, який встановлено нормами Закону «Про житлово-комунальні послуги». Тобто: якщо станом на 01.05.19р., не менше як половина квартир та нежитлових приміщень будинку вже відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, то власники квартир та нежитлових приміщень, які ще приєднані до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням, у встановленому порядку, який визначений 3 Розділом вищезгаданого Наказу Мінрегіонбуду, відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання.

Кто відповідає за утримання внутрішньобудинкової ситеми опалення?

Відповідальними за утримання будинків та внутрішньобудинкових систем залишаються житлові організації. Вони зобов’язані працювати в рамках своїх повноважень.

До зони відповідальності відноситься:
Регулярно промивати та балансувати внутрішньобудинкові мережі ГВП та ЦО;
Турбуватися про видалення повітря з труб;
Забезпечувати підготовку до опалювального сезону і отримувати в теплпоостачального підприємства Акт готовності будинку. Підготовка до опалювального сезону (гідравлічні випробування; промивка труб; перевірка, ремонт, в разі необхідності, заміна запірної арматури; перевірка лімітних та звужуючих пристроїв; наладка роботи мережі);
Забезпечувати збереження будинкового теплолічильника;
Оперативно ліквідовувати пошкодження внутрішньобудинкових мереж;
Погоджувати зміни конфігурації внутрішньо-квартирних мереж і приладів обліку ГВП та ЦО;
Забезпечувати коректну роботу обладнання теплопунктів на своєму балансі.

Хто відповідає за неналежну температуру в приміщені?

В разі, якщо температура повітря в приміщенні нижче встановленої санітарної норми (+18 С або +20 С для кутових кімнат) відповідальність може бути поширена як на теплопостачальне підприємство, так і на балансоутримувача будинку, так і на самого споживача, в залежності від причини виникнення проблеми;

Якщо не витримується температурний графік теплоносія, то це підпадає під відповідальність теплопостачального підприємства.
Якщо виявлено засмічення або заповітрення внутрішньобудинкової тепломережі відповідальність несе суб’єкт господарювання, який здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж будинку (житлова організація, управитель, ОСББ та ін.);
Якщо виявлено засмічення приладів опалення або квартирних тепломереж, або ж виявлено втрати тепла безпосередньо в квартирі (через стіни, підлогу, стелю, вікна, двері) відповідальність несе споживач.

Що робити тим абонентам, які не мають змоги сплачувати нарахування в повному обсязі?

Ми розуміємо, що є люди, які з тих чи інших причин потрапили в скрутне матеріальне становище. Саме для них існує державна допомога – субсидія.

Субсидія – це адресна безготівкова допомога сім’ям, яка призначається для погашення витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) починаючи з 1 грудня 2022 року.

Задля оформлення субсидії, абоненту необхідно звернутися із заявою та декларацією про призначення та надання житлових субсидій:
– особисто до центру надання адміністративних послуг;
– дистанційно через портал «Дія»;
– дистанційно на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
– особисто до сервісного центру ПФУ незалежно від місця проживання.

Документи до Пенсійного фонду можна надіслати поштою.

Як бути тим абонентам, які не мають права на субсидію?

Так, у зв’язку зі змінами законодавства, деяким абонентам субсидія не надаватиметься в поточному опалювальному сезоні.

Таким абонентам ми також ідемо на зустріч. Ми пропонуємо їм укласти договір розстрочення заборгованості. Вся сума заборгованості буде поділена рівними частинами, які разом із сумою поточних нарахувань Клієнт сплачуватиме щомісячно. Термін, на який укладається договір, визначається індивідуально з кожним боржником.

Укладення договору розстрочення та сумлінне виконання його умов дозволить боржнику уникнути заходів примусового стягнення існуючої на його особовому рахунку заборгованості.

Як підприємство впливає на боржників?

Перш ніж перейти до більш рішучих дій, Клієнтам, які мають борги, співробітники підприємства регулярно вручають повідомлення, де вказана сума заборгованості та прохання в найкоротший термін її погасити. Контролери та фахівці Центру обслуговування клієнтів також спілкуються з боржниками особисто та проводять роз’яснювальну роботу щодо платіжної дисципліни, варіантів вирішення проблемних питань. Вони систематично відвідують боржників за місцем їх проживання, спілкуються в телефонному режимі та на прийомі у Центрах обслуговування клієнтів.
Підприємство робить все можливе, щоб Клієнт, сплатив свою заборгованість в добровільному порядку.

Які можливі наслідки, якщо боржники ігнорують вимоги сплатити борг?

Якщо на всі спроби підприємства вирішити питання погашення заборгованості в добровільному порядку Клієнт не реагує, до нього застосовуються засоби примусового стягнення.

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звертається до суду із заявою про стягнення з боржника заборгованості. Після рішення суду абонент-боржник повинен сплатити всю суму боргу.

Якщо ж він і надалі продовжує ухилятись від своїх зобов’язань, ми звертаємось до органів державної виконавчої служби. Співробітники відділу ДВС вже в примусовому порядку стягують заборгованість на користь підприємства. Це може бути утримання частини заробітної плати боржника, а також опис його рухомого та нерухомого майна з подальшою його реалізацією. В залежності від суми заборгованості боржник може втратити власні транспортні засоби та навіть свою квартиру – в Україні вже є приклади арешту та продажу квартир боржників.

Але ми наголошуємо, що підприємство завжди намагається вирішити питання погашення заборгованості боржником в добровільному порядку.

Чому необхідно встановлювати ВКО?

Необхідність оснащення будівель комерційними вузлами обліку теплової енергії зумовлена виконанням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII, яким передбачено, що теплолічильниками повинні бути обладнані всі будівлі, які оснащені системами централізованого опалення.

Вартість ВКО та його встановлення?

Усереднена вартість встановлення вузла комерційного обліку, яка включає вартість самого теплолічильника та інших складових вузла обліку, складає 86 629 грн з ПДВ (вартість залежить від остаточного проекту, який розробляється індивідуально для кожної будівлі, та з урахуванням фактичної вартості матеріалів, комплектуючих тощо (які прив’язані в тому числі до курсу валют) визначених за результатами тендерних державних закупівель.

Куди необхідно звернутися і які документи необхідні для надання згоди на встановлення ВКО?

Власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців з дня отримання від оператора зовнішніх інженерних мереж (ОКП «ДТКЕ») повідомлення про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку має право повідомити оператора зовнішніх інженерних мереж у спосіб, зазначений в повідомленні про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, про (за своїм вибором):
– згоду на встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах;
– намір самостійно обладнати будівлю вузлом (вузлами) комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

Рішення співвласників багатоквартирного будинку, яке надається оператору зовнішніх інженерних мереж, приймається відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Повідомлення про своє рішення (разом з копією протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку) співвласники будівлі можуть направити засобами поштового зв’язку за адресою 84207 Донецька область, м. Дружківка, вулиця Космонавтів, 39 або на електронну скриньку postmaster@kpdtke.com.ua

Хто відповідальний за збереження ВКО, його повіряння та ремонт, зняття показників.

Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обслуговування вузлів обліку, яке включає огляд, опломбування/розпломбування, періодичну повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорону або страхування вузла обліку буде здійснюватися оператором зовнішніх інженерних мереж ОКП «Донецьктеплокомуненерго», якщо інше не буде передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Витрати ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) будуть відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування – за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:
– укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;
– укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;
– прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

В який термін будуть встановлені ВКО?

Оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» були приєднані до зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу, зобов’язаний здійснити оператор зовнішніх інженерних мереж протягом 24 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Чи можливо самостійно встановити ВКО, куди звертатися які документи необхідні?

Власник (співвласники) будівлі, яка на день набрання чинності Законом України ««Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-VIII була приєднана до зовнішніх інженерних мереж або яка приєднується до зовнішніх інженерних мереж, має право самостійно обладнати таку будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, про що письмово повідомляє(ють) оператора зовнішніх інженерних мереж.

Для оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем власник (співвласники) будівлі можутьзвернутися до оператора зовнішніх інженерних мереж та безкоштовно отримати інформацію яка необхідна для встановлення вузла комерційного обліку послуги з постачання теплової енергії, зокрема про:
– номінальне та максимальне теплове навантаження систем опалення (постачання гарячої води);
– тиск теплоносія в мережі опалення (постачання гарячої води);
– температурний графік внутрішньобудинкової системи опалення;
– місце розташування та діаметр вводу мережі;
– місце розташування вузла комерційного обліку.

Після отримання вищезгаданої інформації, забезпечити розроблення проектної документації (із залученням організації, яка має відповідні дозволи та ліцензії) та здійснити оснащення будівлі вузлом (вузлами) комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого облікувідповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі, у якій зазначаються:
– найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка є власником (представником співвласників) будівлі;
– поштова адреса заявника (власника або представника власника (співвласників) будівлі);
– спосіб отримання повідомлення та адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним та відповідний засіб зв’язку з ним (адреса електронної пошти тощо);
– місцезнаходження будівлі, у якій встановлено вузол комерційного обліку;

Перелік документів, що додаються до заяви:
– копія документа, що підтверджує право власності на будівлю (крім багатоквартирних будинків);
– копія проектної документації на встановлення вузла обліку;
– копія декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки;
– копія супровідної документації до засобу вимірювальної техніки, що входить до складу вузла обліку;
– копія акта приймання-передавання робіт із встановлення вузла комерційного обліку.

Заяву підписує власник або представник власника (співвласників) будівлі. Представник власника (співвласників) будівлі додає до заяви документ, що підтверджує його повноваження.

Куди звертатися для призначення пільг?

Відповідно до «Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. №373 (у редакції постанови КМУ від 16.09.2022р. №1041) з 1 січня 2023 року пільги на житлово-комунальні послуги надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України (далі – ПФУ).

Для призначення пільг, пільговики, які перебувають на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг до 30 листопада 2022р. включно – до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, починаючи з 1 грудня 2022р. – до органів ПФУ.

Чи буде стягуватися заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, яка утворилася після 24.02.2022р. у судовому порядку під час воєнного стану в Україні?

21 квітня 2023р. Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Змінами передбачається заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, де знаходиться житло, відповідно до переліку, затвердженого наказом Мінінтеграції, зі споживачів, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим маємо зазначити, що відносини, які виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон №2189). Відповідно до статті 12 Закону №2189 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Нарахування та оплата житлово-комунальних послуг здійснюється виходячи з умов договору про надання відповідних послуг, укладеного між споживачем та виконавцем, та вимог чинного законодавства. Саме по собі запровадження воєнного стану не звільняє громадян від сплати житлово-комунальних послуг.

Якщо житло споживача зруйновано внаслідок воєнних дій і, відповідно, комунальні послуги з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги не нараховується.

Згідно п.6 ст.7 Закону №2189, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Положення статті 7 Закону №2189 не стосується послуги з постачання теплової енергії, оскільки навіть при відсутності споживача у приміщенні, його домівка (житлове приміщення, квартира) будуть опалюватися (послуги з постачання теплової енергії будуть надаватися).

Про це зазначає й Міністерство розвитку громад та територій України (як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства) в роз’ясненнях, розміщених на його офіційному сайті.

Щодо стягнення заборгованості – слід розуміти, що заборона стягнення не є в розумінні ст.605 Цивільного кодексу України прощенням боргу. Відповідно, після завершення (скасування) воєнного стану, заборгованість за житлово-комунальні послуги мають підлягати стягненню.

Звертаємо увагу на те, що протягом дії воєнного стану в країні, споживачам необхідно здійснювати оплату наданої послуги з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування. У разі несплати, заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, яка утворилася після 24.02.2022р., не буде стягуватися в судовому порядку лише до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. В свою чергу, після завершення (скасування) воєнного стану, заборгованість за надану послугу буде стягнута.