До уваги клієнтів підприємства! Проблемні питання

Новини

З початку грудня на адресу підприємства надійшли і продовжують надходити письмові та усні звернення від споживачів щодо отриманих рахунків за послуги з теплопостачання.
Підприємство намагається максимально швидко надавати індивідуальні відповіді та детально висвітлювати всі важливі питання шляхом розміщення інформаційно-роз’яснювальних статей на офіційному сайті ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (статті від 16.11.2020р., 04.12.2020р., 16.12.2020р., 22.12.2020р.), на аккаунт-сторінках у соціальній мережі «Facebook», на сайтах міських рад, на зворотних сторонах рахунків, на дошках об’яв біля під’їздів жилих будинків тощо.
Також, протягом грудня за ініціативи виконавчих комітетів міських рад по містах області, де підприємство надає послуги з теплопостачання, зокрема, у містах Мирноград, Дружківка та Слов’янськ, відбулись прес-конференції за участю представників ОКП «Донецьктеплокомуненерго», органів місцевої влади, громадських активістів та преси щодо всіх проблемних питань.
Проте, на адресу підприємства і надалі продовжує обрушуватися хвиля звернень з одних і тих самих питань. Враховуючи одноманітний характер Ваших звернень, ми вважаємо за необхідне ще раз надати роз’яснення на найпопулярніші та важливі для Вас запитання.

Чому відбулося зростання тарифу?
Відповідно до статті 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Але, тарифи на теплову енергію та послуги теплопостачання для ОКП «ДТКЕ», які діяли до опалювального періоду 2020/2021 року, цим параметрам не відповідали. Рівень відшкодування фактичних витрат підприємства діючими тарифами на послуги з теплопостачання для всіх категоріях споживачів склав за 2019 рік – 67,4%.


З 2016 року державою не була передбачена та не відшкодовувалась компенсація різниці в тарифах для теплопостачальних підприємств, в тому числі і для ОКП «ДТКЕ». Розрахункова заборгованість з компенсації різниці в тарифах станом на 01.09.2020 року складає 1 371,8 тис.грн. Тобто, у підприємства відсутні інші джерела для своєчасного розрахунку за спожиті енергоресурси, своєчасну виплату заробітної плати, податків та взагалі для оплати за матеріали, послуги сторонніх організацій, необхідних для здійснення господарської діяльності. Виникнення заборгованості та не спроможність своєчасно розрахуватись тягне за собою ще більші витрати у вигляді штрафних санкцій.


Розглянемо, чому тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі – старі тарифи) на даний час фізично та морально застаріли.


Старі тарифи на теплову енергію, були сформовані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) у 2012 році, перший раз були встановлені у 2014 році, та останній раз були змінені, шляхом коригування лише складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни (в основному зміна цін на енергоресурси), в червні 2016 року – для населення. Тобто, в старих тарифах тільки по складовим природний газ, електроенергія ціни були на рівні 2016 року, по заробітні платі – на рівні 2015 року, а останні складові так і залишились по розцінкам на рівні 2012 року.

За час дії цих тарифів відбулися наступні зміни:
– у зв’язку з початком проведення АТО на території Донецької області (Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014) відбувся фактичний вимушений розподіл підприємства, майже 50% потужностей усього підприємства, разом з активами, залишилось на території непідконтрольній українській владі;
• з жовтня 2017 року для ОКП «ДТКЕ» органом, що здійснює ліцензування діяльності, та органом, уповноваженим встановлювати тарифи, є Донецька обласна державна адміністрація, Донецька обласна військово-цивільна адміністрація;
• прийнято в новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (далі – Закон 2189), яким визначена нова класифікація житлово-комунальних послуг, нова система взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, а також внесені зміни до формування тарифів на комунальні послуги;
• зросли витрати на надання послуг з теплопостачання споживачам у зв’язку із ростом цін/тарифів на енергоносії, матеріали та послуги, а також, зростання відповідно законодавчих актів заробітної плати, а саме:
• тарифи без ПДВ на електроенергію з червня 2016 року по квітень 2020 року збільшився на 60,2%;
• прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата для працездатних осіб збільшилась на 64,7%;
• ціни на водопостачання за період з 2012 року по 2020 рік зросли в 2,4 рази та водовідведення в 2,7 рази;
• ціни на вугілля за 1 тону без ПДВ зросли на 58,6%;
• ціни і тарифи на матеріали (ПММ, сіль, хімреагенти, труби та ін.) і послуги сторонніх організацій зросли в середньому в 4 рази.
• ціна на послуги розподілу природного газу збільшилась на 89,5%.


Таким чином, структура та розмір тарифу, які склалися в ході цих змін, не відповідають фактичній структурі та розміру собівартості теплової енергії.

Так у 2020 році ОКП «ДТКЕ» були розраховані, подані для встановлення у відповідності до діючого законодавства та Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівником обласної військово-цивільної адміністрації від 29.07.2020 №805/5-20 встановлені на рік з жовтня 2020 року нові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води для обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго».


З початку опалювального періоду 2020/2021 року вже значно виросли ціни на енергоносії у порівнянні з розрахунковою ціною, яка була на момент встановлення тарифів (природний газ на 35,9% з 01 грудня 2020 року, послуги розподілу природного газу в середньому на 32,5%, за послуги оператора системи розподілу електроенергію на 37,4% з 01січня 2021 року). У зв’язку із тим, що у підприємства не має інших джерел фінансування діяльності, ОКП «ДТКЕ» буде вимушено впродовж строку дії коригувати встановлені тарифі.

Чому змінилась назва послуги?
До 1 травня 2019 року діяли норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV (далі – Закон № 1875-IV), який втратив чинність 01.05.2019 у зв’язку з введенням в дію в повному обсязі Закону України від 09.11.2017 № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII).
Закон № 2189-VIII істотно змінює принципи відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема, запроваджує нову термінологію та класифікацію комунальних послуг
.

Відносно до основної діяльності ОКП «Донецьктеплокомуненерго»:

Закон про ЖКП від 24.06.2004 № 1875-IV Закон про ЖКП від 09.11.2017 № 2189-VIII
Види комунальних послуг:

Централізоване опалення

Послуга з постачання теплової енергії

Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Централізоване постачання гарячої води

Послуга з постачання гарячої води
(крім того, введено поняття «послуга з постачання гарячої води, що виробляється та постачається за допомогою індивідуального теплового пункту)

Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється за допомогою індивідуального теплового пункту формуються та встановлюються окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості виробництва надання такої послуги, а також рентабельності суб’єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Тариф на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для ОКП «Донецьктеплокомуненерго» встановлено Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 29.07.2020р. №805/5-20 (набрало чинності з дня його опублікування (26.08.20р. «Восточний проект»)).

Яким чином оформлені договірні відносини та чи є можливість змінити умови надання послуг?
Частиною 4 статті 13 Закону № 2189-VIII визначено, що з пропозицію щодо укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. І якщо споживач, який отримав проект договору від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.


ОКП «Донецьктеплокомуненерго» скористалося своїм правом, наданим ч.4 ст.13 Закону № 2189-VIII, та направило своїм споживачам проект типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, який затверджено Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії , які затвердженні Постановою КМУ від 21.08.2019 р. №830.

Реалізація цієї норми Закону № 2189-VIII не порушує права споживачів, а навпаки, захищає Ваше право на оформлення договірних відносин з виконавцем комунальної послуги, оскільки саме договір детально конкретизує права та обов’язки сторін та визначає взаємодію між сторонами при наданні та отриманні послуг.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ст.14 Закону №2189 за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги може бути укладено не лише кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір), а також й від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір) чи об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг (як колективним споживачем).


І тут варто зазначити, що у вартість комунальних послуг, що надаються виконавцем за колективним договором про надання комунальних послуг, не включаються плата за абонентське обслуговування, а складається виключно з плати за послугу з постачання теплової енергії (яка розраховується відповідно до показань вузла комерційного обліку теплової енергії, який забезпечує загальний облік споживання комунальної послуги у будинку).

Чому змінився рахунок (квитанція) за послуги з теплопостачання?

Новий бланк рахунку розроблено відповідно до вимог ст.8 Закону України від 09.11.2017р. «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Розділу ІІ Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.01.2020р. №23.

Чому з’явилася плата за абонентське обслуговування?
Раніше структура тарифів на послугу з централізованого опалення та централізованого водопостачання передбачала витрати на утримання абонентської служби.
Тариф на послугу з постачання теплової енергії розраховано відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ від 01.06.2011р. № 869 (зі змінами від 03.04.2019р.), якою визначено, що до витрат на збут теплової енергії не включаються витрати на абонентське обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами (абз.12 п.23). Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”.


Плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, зокрема, за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, для відшкодування витрат виконавця на:
• витрати з оплати праці;
• друкарські послуги;
• послуги зв’язку;
• канцелярські товари;
• оренда;
• електроенергія;
• обслуговування та ремонт комп’ютерної і офісної техніки;
• комісійний збір (оплата послуг банків з приймання та перерахування коштів споживачів за спожиту теплову енергію) тощо.
Отже, плата за абонентське обслуговування не є додатковою послугою – це є складова вартості надання послуг з теплопостачання, яка відповідно до нового порядку формування тарифів була відокремлена від загальної вартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Чому споживачам, будинки яких обладнано комерційними приладами обліку (теплолічильниками), обсяг спожитої послуги розподілено на складові?
Звертаємо Вашу увагу, що нарахування за послугу здійсненні виходячи із загального обсягу теплової енергії, витраченого на опалення будівлі, в тому числі:
• на опалювальні приміщення;
• на місця загального користування та допоміжні приміщення;
• на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.


Тобто, додаткові нарахування за опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення не нараховуються.
Відповідно до статті 10 пункту 2 ЗУ від 22.06.2017р. №2119-VІІІ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (домового лічильника теплової енергії), включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, опалення місць загального користування та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та підлягає розподілу між споживачами, відповідно до методики розподілу, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018р. №315 (далі – Методика).
Отже, Методика передбачає розподіл загального обсягу теплової енергії (Гкал), спожитого будинковим приладом обліку, між усіма співвласниками багатоквартирного будинку (житловими/ нежитловими та опалювальними/неопалювальними приміщеннями). (Приклад розрахунку за посиланням).
Розрахунок за Методикою дозволив більш детально розподілити загальний обсяг теплової енергії між усіма співвласниками житлового будинку, що є власниками як опалюваних приміщень, так і приміщень з автономним опаленням, які так само користуються місцями загального користування та несуть солідарні зобов’язання щодо належного утримання та експлуатації будинку (згідно ЗУ від 14.05.2015р. №417).
Відтепер споживачам, які користуються послугами з постачання теплової енергії, не доведеться самотужки сплачувати за об’єм теплової енергії, який було витрачено на загальні нужди будинку.

Зазначимо, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Методики, на опалювання місць загального користування та допоміжних приміщень визначена частка від загального обсягу споживання у відсотках, залежно від поверховості будівлі, а саме:
• Одноповерхова будівля – 20%;
• Двоповерхова – 18%;
• Триповерхова – 16%;
• Чотириповерхова – 14%;
• П’ятиповерхова – 12%;
• Шестиповерхова та вище – 10%.


Однак, за рішенням співвласників будівлі зазначені частки розподілу теплової енергії на опалювання місць загального користування та допоміжних приміщень можуть визначатися із застосуванням понижувального або підвищувального коефіцієнта. Проте, звертаємо Вашу увагу, що таке рішення приймається лише у міжопалювальний період, про що співвласники будинку зобов’язані письмово повідомити виконавця послуги.


Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до роз’яснень Міністерства розвитку громад та територій України від 14.01.2021р. №7/11/385-21, які були отримані на запит ОКП «Донецьктеплокомуненерго» щодо окремих питань, пов’язаних із застосуванням Методики, чинними нормативними-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від обов’язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення, а й з трубопроводів та арматури.
Отже, відсутність приладів опалення в окремому під’їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.
При цьому слід зазначити, що якщо проектом будинку передбачено встановлення опалювальних приладів у місцях загального користування, але система опалення місць загального користування є демонтованої, необхідно відновити її, привести у відповідність до проекту житлового будинку та забезпечити здійснення визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів.