Порядок нарахувань до 1 січня 2022 року
I. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії для споживачів, які мешкають у будинках НЕ ОБЛАДНАНИХ комерційними приладами обліку теплової енергії
Нарахування за послугу з постачання теплової енергії виконуються згідно з вимогами пункту 21 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (далі Правила).
При приведенні формул з пункту 21 Правил розмір щомісячної плати за послугу з постачання теплової енергії для населення (фізичних осіб) у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період протягом опалювального сезону визначається виконавцем за формулою:
де То – встановлений уповноваженим органом одноставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для споживача за розрахунковий період протягом опалювального періоду;
S – опалювана площа (об’єм) приміщення споживача, який отримує послугу з постачання теплової енергії та будівля якого не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку, кв. метрів;
tвн – нормативна температура внутрішнього повітря у приміщеннях, +18оС;
tср о с – середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, яка врахована у нормі споживання теплової енергії, встановленій органом місцевого самоврядування, +1,4°C (Середня температура зовнішнього повітря для опалювального періоду за 5 років для Донецької області відповідно інформації наданій у листі Донецького регіонального центру з гідрометеорології від 13.05.2020р. №07/07/02-181/532);
tср о ф – середня фактична температура зовнішнього повітря розрахункового періоду за опалювальний період для відповідного населеного пункту в і-му місяці, °С;
qн – норма витрати теплової енергії опалювального періоду на опалення 1 кв. метра опалюваної площі приміщення, яка врахована у нормі споживання на послугу з постачання теплової енергії, встановленій органом місцевого самоврядування у разі відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії;
nфi – фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді в i-му місяці;
n – тривалість опалювального періоду, яка врахована у нормі споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії, встановленій органом місцевого самоврядування у разі відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії
Приклад розрахунку вартості теплової енергії за грудень 2020 року для квартири з опалювальною площею 41 м2, що знаходиться у м.Краматорськ.
Середня температура зовнішнього повітря по метеостанції м.Бахмут за грудень 2020 року (температура у м.Краматорськ репрезентативна температурі метеостанції м.Бахмут відповідно до листа від 11.11.2019р. №23/04-402/937 Донецького регіонального центру з гідрометеорології) та складає -3,1оС.
Дані для розрахунку:
Опалювальна площа квартири 41,00 кв.м.
Тариф за послугу постачання теплової енергії 1930,10грн/1Гкал
Норма витрати теплової енергії опалювального періоду на опалення 1 кв. метра опалюваної площі приміщення 0,1311 Гкал/кв.м.
Розрахунок:
Розраховуємо фактичну норму споживання в грудні 2020 р.
(норма закладена в тарифі * ( 18 – t факт.зов.повіт.) * (кількість днів міс. * 24 год) / (тривалість опалювального періоду (год.) * (18 – t план.зов.повіт.)
( 0,1311 * ( 18 – (-3,1)) * (31*24) / ( ( 176 * 24 ) * (18 – 1,4 ))) = 0,0294 Гкал/кв.м.
Загальна сума нарахувань по квартирі складає:
(0,0294Гкал/кв.м *1930,10грн/м2) * 41,00 кв.м = 2326,54 грн.
II. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії для споживачів, які мешкають у будинках ОБЛАДНАНИХ комерційними приладами обліку теплової енергії
Відповідно до п.19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями їх засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п.2 статті 10 Закону України від 22.06.2017р. № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:
1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності – за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об’єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади – розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами – розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об’єму) таких споживачів.
Методику розподілу, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018р. №315 (далі – Методика).
Приклад розподілу теплової енергії у багатоквартирному будинку та розрахунок вартості теплової енергії на 1 м2 опалювальної площі.
Всі співвласники будинку (незалежно від того чи постачається до їх приміщень теплова енергія, чи є приміщення житловим або ні) сплачують обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування та функціонування внутрішньобудинкової системи опалення будинку, а залишок теплової енергії, спожитої будинком, розподіляється між приміщеннями (житловими/нежитловими) до яких безпосередньо постачається теплова енергія. Це пов’язано з тим, що відповідно до Закону України від 14.05.2015р. №417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон №417) власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання, і зобов’язані брати участь в утриманні будинку відповідно до своєї частки у майні будинку. При цьому, внутрішньобудинкові системи теплопостачання належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід’ємною частиною.
Слід зазначити, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів від обов’язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, у разі відсутності окремих опалювальних приладів, оскільки система опалення (теплопостачання) складається не лише з приладів опалення. Аналогічна позиція була викладена в роз’ясненнях Міністерства розвитку громад та територій України від 14.01.2021р., наданих на запит ОКП «ДТКЕ». Теплообмін через огороджувальні конструкції будівлі визначено Державними будівельними нормами.
Варто зазначити, що Методика №315 надає споживачам-власникам(співвласникам) будівлі можливість прийняти рішення про зміну порядку розподілу обсягів спожитої у будинку теплової енергії. А саме, співвласники мають право прийняти рішення про проведення енергоаудиту та застосувати в подальшому його результати при розподілі обсягів теплової енергії; мають право приймати рішення що частки споживання теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі можуть визначатися із застосуванням понижувального або підвищувального коефіцієнту залежно від наявності та технічного стану опалювальних приладів в таких місцях). Варто враховувати, що такі рішення мають приймається в міжопалювальний період, про що співвласники будівлі письмово повідомляють виконавця комунальної послуги. До цього, виконавці комунальних послуг, що здійснюють розподіл спожитої у будівлі теплової енергії між споживачами, зобов’язані керуватись частками, визначеними Методикою №315.
Щодо транзитних трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в квартирах споживачів, – звертаємо увагу, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, складається із:
- загального, що розподіляється між усіма приміщеннями;
- індивідуального, що дорозподіляється на неопалюване приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, за обсяг теплової енергії, що надходить від таких трубопроводів у це приміщення.
При цьому споживачам із належним чином заізальованими транзитними трубопроводами всередині квартири не здійснюються нарахування за індивідуальне забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (транзитних трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення).